Спеціальний закон не дозволяє українцям легально працювати віддалено на компанії з-поза меж Польщі.

Автор: Гражина Я. Лесняк
Джерело: https://www.prawo.pl/

Українці, які втекли до Польщі перед війною, не можуть легально працювати віддалено на своїх українських чи іноземних роботодавців. Вони також не можуть вести бізнес з нашої країни на користь українських суб’єктів – сигналізують юристи. Польський законодавець забув про положення, які дозволяли б їм це робити, а ті, які є, на них не поширюються.
За думкою юристів, достатньо мати угоду між Польщею та Україною, а потім змінити закон, щоб робота у нас була легальною. Закон від 12 березня 2022 року про надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни (Вестник законів від 2022 року, ст. 583 із змінами) визначає – як зазначено у ст. 1 пункт 1 – спеціальні правила легалізації перебування громадян України, які прибули на територію Республіки Польща з території України у зв’язку з бойовими діями, що ведуться на території цієї держави, та громадян України, які мають карту поляка, які разом зі своїми найближчими родинами потрапили на територію Республіки Польща через ці військові дії. Його положення також визначають конкретні правила розпочинання і здійснення економічної діяльності громадянами України, які легально проживають на території Республіки Польща (стаття 1 (3) (9)), та спрощують правила їх працевлаштування в Польщі. Проте вони не вирішують проблему українців, які хочуть і можуть продовжувати працювати у своїх іноземних роботодавців.
– У положеннях спеціального закону бракувало рішень, необхідних на практиці, передбачаючи, зокрема, можливість легального виконання роботи в Польщі людьми, які хочуть продовжити роботу в українських чи інших іноземних організаціях віддалено, – каже Praw.pl Магдалена Світайська, адвокат, партнер юридичної фірми Вардиньський і Партнери.
Повідомлення не є варіантом
Усі громадяни України, які легально в’їхали в нашу країну після початку війни в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року, мають право перебувати та працювати в Польщі протягом 18 місяців. За умови, що суб’єкт, який доручає виконання роботи, протягом 14 днів з дня початку роботи громадянином України повідомляє повітове управління праці за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта про те, що робота доручена цьому громадянинy (ст. 22). Обов’язок сповіщення не поширюється на випадок, коли громадянин України виконує роботу на території Республіки Польща відповідно до положень ст. 87 Закону від 20 квітня 2004 року про стимулювання зайнятості та установи ринку праці, оскільки, наприклад, іноземець має дозвіл на постійне або тимчасове проживання в нашій країні, отримав додатковий захист, користується тимчасовим захистом або має дозвіл на роботу та проживає в території Республіки Польща на підставі візи. Як пояснює Магдалена Світайська, на підставі спеціального закону всі громадяни України, які проживають у Польщі, можуть легально працювати без необхідності отримання дозволу на роботу. У випадках, коли до даної особи не поширюється звільнення від обов’язку мати дозвіл на працевлаштування, умовою законності такої роботи є, однак, повідомлення роботодавцем про це повітового управління протягом 14 днів з моменту початку роботи громадянином України.
– Ні спеціальний закон, ні форма, за допомогою якої здійснюється повідомлення, не передбачають можливості такого повідомлення іноземним суб’єктом. Тому незрозуміло, на яких умовах українські громадяни можуть виконувати дистанційну роботу в Польщі для суб’єктів, зареєстрованих за кордоном. Зокрема, незрозуміло, чи повинен такий іноземний роботодавець отримувати дозвіл на роботу для свого працівника в Польщі, і якщо так, то який. Не здається, що таку ситуацію можна вважати відрядженням, а лише в таких випадках можна отримати дозвіл на роботу в Польщі іноземною юридичною особою, – наголошує Магдалена Світайська. – Про декларацію, яка не може бути зареєстрована у разі працевлаштування громадянина України іноземним суб’єктом, також не може бути й мови, – додає вона.
За словами адвоката Світайської, наразі Міністерство праці вважає, що, на його думку, вірно, що можливість працевлаштування працівників з України в Польщі суб’єктами за межами нашої території існує і для цього не потрібно отримувати дозвіл на роботу, але немає чітких правових норм, які б забезпечували певність щодо належної поведінки в таких випадках.
– Фактично роботодавці з інших країн не можуть заявити у Польщі про працівників, які працюють на їх користь , але в нашім краю, так само не можуть найняти іноземця у нас за декларацією. Я думаю, що це не прогалина в праві, а цілеспрямована дія. Суть полягає в тому, щоб польські компанії працевлаштовували іноземців у Польщі, які будуть сплачувати тут податки та внески на соціальне страхування, – каже Пшемислав Чишек, адвокат, керуючий партнер C&C Chakowski & Ciszek (Хаковскі і Цішек), викладач трудового права в Гірничо-металургійній академії ім. Станіслава Сташиця в Кракові. І додає: – Але таким чином цих людей, наприклад із ІТ-індустрії, у Польщі трактують як безробітних, які отримують допомогу, хоча теоретично вони можуть працювати, хоча ніхто про це не знає. Це може створити відчуття соціальної несправедливості.
Буде ще одна зміна законодавства, чи обидві країни порозуміються?
Проблема не вирішена й донині, хоча нещодавно до закону були внесені зміни (поправка прийнята 12 травня 2022 р. – документ сейму № 2238). Не так давно, у середу, 8 червня, Сейм ухвалив чергову поправку до регламенту (роздруківка Сейму No 2290), але законодавець також не розглядав це питання.
– Правова визначеність важлива через потенційно суворі санкції за незаконне працевлаштування іноземців у Польщі, – наголошує Магдалена Світайська.
Адвокат Пшемислав Чишек вважає, що проблему українських заробітчан можна вирішити. – Якщо ми встановимо, що під час війни в Україні іноземний роботодавець перенаправив свого працівника, який є громадянином України, на віддалену роботу з нашої країни, то для таких ситуацій достатньо зробити виняток, заявивши, що ця робота є законною, – наголошує він. . І додає: – Адже у нас є польсько-українська угода про соціальне забезпечення і можна домовитися і встановити, що ці люди будуть сплачувати внески до Управління Соціального страхування в Польщі, а на батьківщині в той час вони не отримуватимуть жодних виплат . Це буде справедливе рішення. Достатньо буде Польщі та Україні домовитися з цього приводу. Така двостороння угода може стати основою для зміни законодавства, щоб воно було соціально справедливим.