Говорить Україна: #6 Як війна змінює українське суспільство? on-line | 17:00-18:30 14 вересня 2022 р

Шоста дискусія з циклу дебат forumIdei Фонду Баторія і тижневика “Polityka” “Говорить Україна”

Фонд Баторія і тижневик “Polityka” запрошують на шосту дискусію з циклу “Говорить Україна”. На цих зустрічах розмовляємо з українськими експертками й експертами, публіцистками і публіцистами, а також людьми культури.

Війна — це найважчий іспит для суспільства і держави. Росія напала на Україну у березні 2014 року. 24 лютого цього року російська агресія перейшла у повномасштабну війну. На здивування Москви і багатьох коментаторів у всьому світі, українці і українки ефективно чинили опір, оборонили Київ і суверенність держави. Вони не лише затримали вторгнення, але також зберегли функції держави на всіх рівнях.

Дослідження і соціологічні опитування, які проводилися перед початком вторгнення і під час війни, свідчать, що російська атака викликала консолідацію всього суспільства та його інтеграцію довкола Збройних Сил, державних інституцій і публічної влади на всеукраїнському й місцевому рівнях. Мешканці України зберігають оптимізм, переконані, що виграють цю війну навіть якщо вона триватиме довго.

Однак війна — це також постійний стрес, що виникає із загроз для життя та безпеки, економічних труднощів, проблем із постачанням продовольства і доступом до суспільних послуг, матеріальних втрат, розлуки із близькими і страх за тих, котрі на фронті. Як через пів року після початку повномасштабної війни пояснити феномен утримання настільки сильної мотивації українського суспільства, попри всі труднощі? Якою може бути подальша еволюція настроїв і позицій? Які процеси мають найбільший вплив на воєнну еволюцію суспільної сфери в Україні? Як змінюється ставлення до Росії та росіян, а також до партнерських держав і таких структур, як Європейський Союз і НАТО? Як змінюється національна свідомість і система цінностей?

На ці та інші питання спробують відповісти:

  • Наталія Черниш (Львівський національний університет ім. Івана Франка)
  • Олександра Дейнеко (соціологічний факультет Національного університету ім. Каразіна у Харкові)
  • Олексій Гарань (директор науковий Фонду “Демократичні ініціативи”, проф. Києво-Могилянської академії)
  • Євген Головаха (директор Інституту Соціології НАНУ)

Модерування: Едвін Бендик (голова Фонду ім. Стефана Баторія)


Едвін Бендик (Edwin Bendyk) — голова Фонду ім. Стефана Баторія. Журналіст, публіцист і письменник, донедавна керував науковим відділом тижневика “Polityka”. Викладає в Graduate School for Social Research PAN i Collegium Civitas, де співтворив Центр Досліджень Майбутнього (Ośrodek Badań nad Przyszłością).

Наталія Черниш — соціолог, доцент, професор кафедри соціології історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Заступник директора ГО Центр “Соціальний моніторинг”. Головний редактор «Вісника Львівського університету. Серія: Соціологія», член редколегії наукового журналу «Український соціум». Досліджує історію світової й української соціологічної думки, етнонаціональні та політичні процеси і явища в сучасній Україні.

Олександра Дейнеко — соціологиня, доцентка соціологічного факультету Національного університету ім. Каразіна у Харкові. Від березня 2022 року visiting fellow у Norwegian Institute for Urban and Regional Research (NIBR). Членкиня Норвезької мережі українських студій і голова Молодіжної секції Соціологічного Товариства України. Займається проблемами соціальної солідарності українського суспільства і децентралізаційної реформи в Україні, питаннями ідентичності, довіри і громадського активізму. Авторка 70 наукових публікацій.

Олексій Гарань — політолог, доктор історичних наук, директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва у Києві, професор відділу політології НАНУ. Дослідник історії України XX–XXI століть, зокрема загальних проблем відносин між Європейським Союзом та Україною, впливу внутрішніх чинників на відносини України з ЄС, порівняльної політології України і європейських країн, а також проблем реформи політичної ситстеми України. Автор книжок: Трансатлантические дебаты (1990), Убити дракона (1993), Ukraine in Europe: Questions and Answers (2009).

Євген Головаха — соціолог і психолог, доктор філософії, професор, директор Інституту Соціології НАНУ. Керівник катедри історії, теорії і методології соціології. Головний редактор наукового часопису “Соціологія: теорія, методи, маркетинг”. Займається теорією і методологією соціології, соціологією політики і суспільних змін, соціологією особистості і суспільною психологією. Член Громадської Ради експертів із внутрішньополітичних питань та Комісії зі сприяння демократизації і розвитку громадянського суспільства. Автор багатьох статей, учасник експертських дискусій у

PL: Пряма трансляція з перекладом на польську та польську жестову мову буде доступна на профілі Фонду Баторія у Facebook.
UA: Пряма трансляція дебатів українською буде доступна на YouTube-каналі Фундації Баторія.

 

Детальніше про дебати на сайті:

https://www.batory.org.pl/wydarzenia/ukraina-mowi-6-jak-wojna-zmienia-ukrainskie-spoleczenstwo/

 

Запрошуємо до обговорення!
PL: Pryama translyatsiya z perekladom na polʹsʹku ta polʹsʹku zhestovu movu bude dostupna na profili Fondu Batoriya u Facebook.
UA: Pryama translyatsiya debativ ukrayinsʹkoyu bude dostupna na YouTube-kanali

Спеціальний закон не дозволяє українцям легально працювати віддалено на компанії з-поза меж Польщі.

Автор: Гражина Я. Лесняк
Джерело: https://www.prawo.pl/

Українці, які втекли до Польщі перед війною, не можуть легально працювати віддалено на своїх українських чи іноземних роботодавців. Вони також не можуть вести бізнес з нашої країни на користь українських суб’єктів – сигналізують юристи. Польський законодавець забув про положення, які дозволяли б їм це робити, а ті, які є, на них не поширюються.
За думкою юристів, достатньо мати угоду між Польщею та Україною, а потім змінити закон, щоб робота у нас була легальною. Закон від 12 березня 2022 року про надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни (Вестник законів від 2022 року, ст. 583 із змінами) визначає – як зазначено у ст. 1 пункт 1 – спеціальні правила легалізації перебування громадян України, які прибули на територію Республіки Польща з території України у зв’язку з бойовими діями, що ведуться на території цієї держави, та громадян України, які мають карту поляка, які разом зі своїми найближчими родинами потрапили на територію Республіки Польща через ці військові дії. Його положення також визначають конкретні правила розпочинання і здійснення економічної діяльності громадянами України, які легально проживають на території Республіки Польща (стаття 1 (3) (9)), та спрощують правила їх працевлаштування в Польщі. Проте вони не вирішують проблему українців, які хочуть і можуть продовжувати працювати у своїх іноземних роботодавців.
– У положеннях спеціального закону бракувало рішень, необхідних на практиці, передбачаючи, зокрема, можливість легального виконання роботи в Польщі людьми, які хочуть продовжити роботу в українських чи інших іноземних організаціях віддалено, – каже Praw.pl Магдалена Світайська, адвокат, партнер юридичної фірми Вардиньський і Партнери.
Повідомлення не є варіантом
Усі громадяни України, які легально в’їхали в нашу країну після початку війни в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року, мають право перебувати та працювати в Польщі протягом 18 місяців. За умови, що суб’єкт, який доручає виконання роботи, протягом 14 днів з дня початку роботи громадянином України повідомляє повітове управління праці за місцезнаходженням або місцем проживання суб’єкта про те, що робота доручена цьому громадянинy (ст. 22). Обов’язок сповіщення не поширюється на випадок, коли громадянин України виконує роботу на території Республіки Польща відповідно до положень ст. 87 Закону від 20 квітня 2004 року про стимулювання зайнятості та установи ринку праці, оскільки, наприклад, іноземець має дозвіл на постійне або тимчасове проживання в нашій країні, отримав додатковий захист, користується тимчасовим захистом або має дозвіл на роботу та проживає в території Республіки Польща на підставі візи. Як пояснює Магдалена Світайська, на підставі спеціального закону всі громадяни України, які проживають у Польщі, можуть легально працювати без необхідності отримання дозволу на роботу. У випадках, коли до даної особи не поширюється звільнення від обов’язку мати дозвіл на працевлаштування, умовою законності такої роботи є, однак, повідомлення роботодавцем про це повітового управління протягом 14 днів з моменту початку роботи громадянином України.
– Ні спеціальний закон, ні форма, за допомогою якої здійснюється повідомлення, не передбачають можливості такого повідомлення іноземним суб’єктом. Тому незрозуміло, на яких умовах українські громадяни можуть виконувати дистанційну роботу в Польщі для суб’єктів, зареєстрованих за кордоном. Зокрема, незрозуміло, чи повинен такий іноземний роботодавець отримувати дозвіл на роботу для свого працівника в Польщі, і якщо так, то який. Не здається, що таку ситуацію можна вважати відрядженням, а лише в таких випадках можна отримати дозвіл на роботу в Польщі іноземною юридичною особою, – наголошує Магдалена Світайська. – Про декларацію, яка не може бути зареєстрована у разі працевлаштування громадянина України іноземним суб’єктом, також не може бути й мови, – додає вона.
За словами адвоката Світайської, наразі Міністерство праці вважає, що, на його думку, вірно, що можливість працевлаштування працівників з України в Польщі суб’єктами за межами нашої території існує і для цього не потрібно отримувати дозвіл на роботу, але немає чітких правових норм, які б забезпечували певність щодо належної поведінки в таких випадках.
– Фактично роботодавці з інших країн не можуть заявити у Польщі про працівників, які працюють на їх користь , але в нашім краю, так само не можуть найняти іноземця у нас за декларацією. Я думаю, що це не прогалина в праві, а цілеспрямована дія. Суть полягає в тому, щоб польські компанії працевлаштовували іноземців у Польщі, які будуть сплачувати тут податки та внески на соціальне страхування, – каже Пшемислав Чишек, адвокат, керуючий партнер C&C Chakowski & Ciszek (Хаковскі і Цішек), викладач трудового права в Гірничо-металургійній академії ім. Станіслава Сташиця в Кракові. І додає: – Але таким чином цих людей, наприклад із ІТ-індустрії, у Польщі трактують як безробітних, які отримують допомогу, хоча теоретично вони можуть працювати, хоча ніхто про це не знає. Це може створити відчуття соціальної несправедливості.
Буде ще одна зміна законодавства, чи обидві країни порозуміються?
Проблема не вирішена й донині, хоча нещодавно до закону були внесені зміни (поправка прийнята 12 травня 2022 р. – документ сейму № 2238). Не так давно, у середу, 8 червня, Сейм ухвалив чергову поправку до регламенту (роздруківка Сейму No 2290), але законодавець також не розглядав це питання.
– Правова визначеність важлива через потенційно суворі санкції за незаконне працевлаштування іноземців у Польщі, – наголошує Магдалена Світайська.
Адвокат Пшемислав Чишек вважає, що проблему українських заробітчан можна вирішити. – Якщо ми встановимо, що під час війни в Україні іноземний роботодавець перенаправив свого працівника, який є громадянином України, на віддалену роботу з нашої країни, то для таких ситуацій достатньо зробити виняток, заявивши, що ця робота є законною, – наголошує він. . І додає: – Адже у нас є польсько-українська угода про соціальне забезпечення і можна домовитися і встановити, що ці люди будуть сплачувати внески до Управління Соціального страхування в Польщі, а на батьківщині в той час вони не отримуватимуть жодних виплат . Це буде справедливе рішення. Достатньо буде Польщі та Україні домовитися з цього приводу. Така двостороння угода може стати основою для зміни законодавства, щоб воно було соціально справедливим.

Громадянин України може залишатися в Польщі, але подорожувати в межах Шенгенської зони – не може

Автор: Гражина Я. Лесняк
Джерело: https://www.prawo.pl/
У польському спеціальному законі уряд не передбачив автоматичної видачі дозволів на проживання, включно з візами, посвідками на проживання та картками на проживання громадянам України, яким він надав право на законне перебування в Польщі. Це заважає їм подорожувати країнами Шенгену не лише з приватними, а й з діловими цілями. Треба швидко змінювати закон – насторожують юристи.
Масовий наплив людей, які тікають від війни в Україні, до Польщі після 24 лютого 2022 року спонукав польського законодавця вжити виняткових правових заходів. В прискоренному темпі був ухвалений Закон від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни» (Вістник законів від 2022 року, позиція 583, далі – спеціальний закон).
Проте закон усе ще викликає практичні проблеми з працевлаштуванням громадян України. У даному випадку – щодо можливості швидкого отримання посвідок на проживання, на підставі яких українські громадяни, які користуються правом перебування в Польщі за спеціальним законом, могли вільно та легально подорожувати країнами Шенгену.
– Суттєвою проблемою є відсутність у спеціальному законі рішень, які б дозволяли громадянам України – за винятком водіїв міжнародних перевезень – отримувати в Польщі спрощено, на підставі дозволів на проживання, одночасно визнаних іншими державами Шенгену (наприклад, карти тимчасового проживання, візи), і, таким чином, давали б змогу безперебійно подорожувати до цих країн з особистими або діловими цілями, зокрема після вичерпання безвізового режиму в результаті перебування в Польщі, – каже Praw.pl Магдалена Світайська, адвокат, соліситор Англії та Уельсу (не практикуючий), партнер “Вардиньські і Партнери”.
Спеціальний закон – як узаконити перебування?
Спеціальний закон визначає правила легалізації в Польщі перебування громадян України, які прибули на територію Республіки Польща з території України, рятуючись від війни. Їх перебування, відповідно до ст. 2 пункт 1 спеціального закону, є законним протягом 18 місяців з 24 лютого 2022 року. Стаття 42 спеціального закону також передбачає продовження підстав для легального перебування в нашій країні, таких як національні візи чи дозволи на тимчасове проживання (та посвідки на тимчасове проживання) громадян України, які мали такі документи до 24 лютого 2022 року, якщо термін їх дії закінчується в період з 24 лютого 2022 року.
Що стосується можливості поїздок в інші країни, то законодавець вирішив лише проблему водіїв з України, які працюють у польських компаніях, що здійснюють міжнародні перевезення, яким воєводи видають нові візові наклейки, що підтверджують продовження терміну дії їхніх національних віз та дають їм право перетинати кордон (ст. 42 (4)). З іншого боку, інші особи, як ті, хто користується автоматичним правом на проживання, так і ті, хто користується автоматичним продовженням своїх віз, дозволів на проживання та карток на проживання, не мають жодного документа, на підставі якого вони могли б перетинати польський кордон та подорожувати до країн Шенгену. У той же час отримати нову національну візу зараз практично неможливо через необхідність її отримання, як правило, в Україні. З іншого боку, отримання дозволу на тимчасове проживання та карти на проживання займає багато часу і продовжується кілька місяців (особлива спрощена процедура в цьому плані буде доступна не раніше ніж через 9 місяців після в’їзду в Польщу у зв’язку з війною).
Посвідки на проживання – спрощеної процедури не передбачено
Адвокат Світайська пояснює, що, як правило, громадянин України, який має біометричний паспорт, може подорожувати територією країн Шенгенської угоди на термін не більше 90 днів протягом будь-яких 180 днів без візи чи карти на проживання. Однак перебування в Польщі враховується для таких безвізових поїздок. – Це означає, наприклад, що громадяни України, які в’їхали до Польщі за біометричними паспортами після 24 лютого 2022 року і перебували тут безперервно з моменту в’їзду, незважаючи на те, що відповідно до положень спеціального закону вони зможуть перебувати в Польщі легально тривалий час, скоро втратять або вже втратили право на поїздки до інших країн Шенгенської зони, – наголошує Магдалена Світайська. Все тому, що для осіб, на яких поширюється спеціальний закон, на цій підставі наразі не планується видавати візи в Польщі або будь-які документи на проживання, наприклад, карти на проживання. – Цим особам відповідно до спеціального закону надано тимчасовий (часовий) захист, який також дає право подорожувати до інших країн Шенгенської зони, але навіть у цьому випадку без відповідного документа, що підтверджує такий статус (а Польща не видає таких документів) перетин кордону інших країн може бути визнано незаконним, – наголошує адвокат Світаська.
За словами Катажини Савицької, адвоката юридичної фірми “Вардиньські і Партнери”, майже всім громадянам України було дозволено перебувати в Польщі відповідно до спеціального закону.
(на різний період, залежно від дати в’їзду до Польщі та наявних документів) та право працювати та вести бізнес у такий період без дозволів, що слід оцінити позитивно. – Безперечно, швидке прийняття таких законодавчих рішень було необхідним. Однак короткий час, відведений на законодавчу роботу, аналіз впливу нормативних актів та дуже обмежений обсяг консультацій щодо нових нормативних актів із соціальними партнерами та юристами, призвели до значних правових проблем та виявили недоліки при застосуванні спеціального акту, – зауважує меценат Савицька. Іншою важливою проблемою, на її думку, є неузгодженість передбачених «спеціальним актом» рішень із діючими процедурами, що викликає сумніви, напр. щодо проваджень у справах щодо посвідок на проживання, виданих громадянам України до набрання чинності «особливим актом» та незавершених на момент набрання ним чинності. Іде, серед інших, o сумніви щодо того, чи потрібна при зміні роботодавця зміна дозволу, щоб він залишався чинним.
– Як наслідок, незважаючи на ухвалення низки змін до положень спеціального закону, подальші зміни безсумнівні і необхідні, – вважають правознавці юридичної фірми “Вардиньські і Партнери”.

Громадянам, які розміщують біженців, виплачуватимуть допомогу протягом наступних 60 днів

Автор: Роберт Горбачевський
Джерело: www.prawo.pl

Продовження ще на 60 днів терміну, на який може надаватися грошова допомога на забезпечення проживанням та харчуванням громадян України, передбачено черговою зміною до спеціального закону про допомогу громадянам України, прийнятою Сеймом у середу. Муніципалітети також отримають доступ до бази вже поданих заяв для виявлення спроб шахрайства.
За законопроект проголосувало 429 депутатів, проти – 10 депутатів від Конфедерації, утримався один – Славомір Завісляк з клубу ПіС.
Метою внесеного до Сейму у вівторок закону про внесення змін до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни є продовження строку, на який виплачується грошова допомога на надання житла та харчування. громадянам України до 120 днів. Уповноважений уряду у справах біженців Павел Шефернакер зазначає, що після цієї поправки виплата більше не буде подовжена.
– Допомога буде виплачуватися лише у виняткових випадках за згодою воєводи, – підкреслив урядовий уповноважений у справах біженців війни. Наприклад, коли йдеться про перебування інваліда, самотньої особи чи вагітної жінки, яка доглядає за маленькими дітьми. Загалом уряд хоче, щоб ті, хто залишився в Польщі, стали самостійними. «До 25 червня ми хочемо у співпраці з підприємцями та органами місцевого самоврядування відпрацювати механізми, які необхідні для того, щоб біженці з України стали самостійними, почали працювати та нормально функціонувати», – заявив заступник міністра.
За підрахунками уряду, на основі інформації, наданої воєводами та органами місцевого самоврядування, цією формою допомоги користуються близько 600 тис. біженців (при запровадженні нормативів передбачалося, що це буде близько 1 млн. осіб).
Муніципалітету легше виявити шахрайство
Закон, прийнятий Сеймом, також передбачає збір даних про осіб, щодо яких подано заяви, зазначені у ст. 13 сек. 1 Закону, які необхідні для контролю за витрачанням державних коштів на виплату грошової допомоги на забезпечення проживанням та харчуванням громадян України. Саме на посадових осіб та працівників соціальної допомоги покладено обов’язок перевіряти звіти та усувати можливі зловживання в цьому плані.
Внесені зміни передбачають впровадження відповідних ІКТ-рішень. Орган комунальної влади зможе виявити, чи для даної особи, якій присвоєно номер PESEL відповідно до ст. 4 Закону заявки на виділення коштів за цей період не подано. Підставою для отримання пільги буде пряме вказівка номера PESEL особи, яка проживає (поки що номер PESEL був необхідний, якщо він був у біженця). Муніципалітети зможуть також перевірити дату в’їзду громадянина України до Польщі.
Під час роботи в Комісії з питань адміністрації та внутрішніх справ до нормативно-правових актів було внесено положення, зокрема про те, що вартість обслуговування гміною завдань, пов’язаних із пільгами, які покриває воєвода, становить 16 злотих за кожну розглянуту заяву. Якщо гміна перевірить умови проживання та харчування, то це 32 злотих за кожну розглянуту заяву.
Як правило, змінений акт набирає чинності наступного дня після його опублікування.
Органам місцевого самоврядування потрібні інструменти перевірки
Місцеві чиновники звертають увагу на ризик вимагання виплат від початку дії нормативно-правових актів, тим більше, що вони виплачуються за минулий період. Це означає, що в багатьох випадках громадяни України, зазначені у заявах, більше не присутні за вказаною адресою.
Крім того, процедура отримання пільги не вимагає документального підтвердження витрат. Вона спирається на заяви, зроблені під загрозою кримінального покарання. Але щоб його застосувати, потрібно схопити шахрая за руку.
— Це може бути дуже важко. На жаль, буде багато різних людей, які будуть пробувати різні речі, – зізнається Томаш Рогозінський.
З початку агресії Росії проти України до Польщі прибуло понад 2,8 мільйона біженців. Під час розгляду законопроекту заступник міністра Павел Шефернакер також повідомив, що до середи місцевим органам влади було виділено 1120 мільйонів злотих на допомогу біженцям, з яких 434 мільйони злотих були витрачені на проживання та харчування біженців. Це кошти, надані польським родинам

Урядовий портал має спростити контакти між роботодавцями та українцями, які шукають роботу

Автор: Гражина Я. Лесняк
Джерело: https://www.prawo.pl/

Уряд має намір створити систему ІКТ для полегшення встановлення контактів між роботодавцями та громадянами України, які шукають роботу. У вівторок Рада міністрів ухвалила законопроект, який зробить це можливим. Система, між іншим, дає змогу вводити, збирати та видаляти інформацію з пропозиціями роботи, яка буде доступна громадянам України.
У вівторок проект як невідкладний було передано до Сейму, і ще того самого дня його розглянув комітет, який підтримав його та направив на подальшу парламентську роботу.
Йдеться про проект закону про внесення змін до закону про надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави та закону про комп’ютеризацію діяльності суб’єктів, які виконують суспільні завдання. Проект був поданий держсекретарем канцелярії Прем’єр-Міністра Янушем Цешинським.
Як повідомляє Урядовий інформаційний центр, проект передбачає створення системи ІКТ для полегшення встановлення контактів між роботодавцями та громадянами України, які шукають роботу. Завдяки цьому рішенню особа, яка шукає роботи, зможе визначити свої компетенції та потреби та отримати зворотній зв’язок щодо пропозицій роботи та контактну інформацію потенційних роботодавців.
– Громадяни України, які прибули до Польщі через збройний конфлікт, шукають роботу, яка відповідає їх кваліфікації. Проте на даний момент відсутній збір інформації про професійні кваліфікації громадян України, які могли б використовуватися роботодавцями для пошуку працівників бажаного профілю. За даними Міністерства сім’ї та соціальної політики, у Польщі працює близько 130 тис. українських біженців – читаємо в комюніке після засідання уряду.
Найважливіші рішення
Буде створена система ІКТ для полегшення встановлення контактів між роботодавцями та громадянами України, які шукають роботу.
Система дозволить:
– внесення, збір та видалення інформації з пропозиціями роботи, якими можуть скористатися громадяни України;
– внесення, збір та видалення інформації, що характеризує знання та професійний досвід громадян України, – проведення аналізу внесеної інформації з метою підготовки рекомендацій щодо наявних пропозицій роботи відповідно до даних, оприлюднених громадянином України.
Пропозиції роботи, які обробляються в системі ІКТ, зможуть вносити, оновлювати та видаляти з цієї системи роботодавці, постачальники послуг, пов’язаних із наданням пропозицій роботи, та постачальники послуг, що надають посередницькі послуги між роботодавцями та особами, які шукають роботу.
Нові правила дозволять використовувати функціональні можливості системи ІКТ за допомогою онлайн-сервісів, доступних через веб-сайт або в додатку mObywatel.
Завдяки рішенню, особа, яка шукає роботу, зможе визначити свої компетенції та потреби, а також отримати зворотній зв’язок щодо пропозицій роботи та контактні дані потенційних роботодавців.
Також планується розвиток системи залежно від діагностованих потреб.
Нові рішення набудуть чинності на наступний день після їх опублікування в «Правовому журналі».

Щоб відкликати вашу заяву про надання статусу біженця, просто напишіть до Управління у справах іноземців

Джерело: https://www.prawo.pl/
Автор: Патриція Роєк-Соча

Спеціальний Закон, який передбачає, зокрема, спрощену легалізацію перебування громадян України, які приїхали до Польщі тікаючи від війни, не поширюється на осіб, які подали заяву на отримання статусу біженця. Проте, якщо Ви вже подали таку заявку, її можна відкликати. Управління у справах іноземців інформує, що достатньо зробити це письмово, написавши листа. Такий лист повідомляє про те, що особа, яка захищається від війни в Україні, відкликає декларацію чи заяву про надання їй статусу біженця, лист потрібно надіслати на адресу для кореспонденції: вул. Таборова 33, 02-699 Варшава.

Спеціальний закон діє з 24 лютого цього року. Положення спеціального закону стосуються не всіх громадян України, які прибули до Польщі у зв’язку з війною, а лише тих, хто прибув на її територію безпосередньо з території України, або громадян України, які мають карту поляка і які прибули на територію Польщі з найближою сім’єю через ці військові дії. Дія закону також поширюється на осіб, які не мають громадянства України, але перебувають у шлюбі з громадянином України, за умови, що вони прибули на територію Республіки Польща безпосередньо з території України у зв’язку з бойовими діями, які ведуться на території цієї країни.

Якщо такі особи захочуть залишитися в Польщі, їхнє перебування буде вважатися законним протягом 18 місяців, рахуючи з 24 лютого цього року. Положення спеціального закону поширюється і на дітей, народжених в Польщі українками, які приїхали до Польщі безпосередньо з України. Через 9 місяців особи, перебування яких визнано законним, можуть подати заяву на отримання дозволу на тимчасове проживання терміном на 3 роки. Постанова також вводить можливість реєстрації через муніципалітети, порядок присвоєння номера PESEL, сприяння працевлаштуванню, встановлює порядок надання допомоги 500 плюс і пакети соціальних виплат для осіб, на яких це поширюється.

Заява про надання статусу біженця? Ви можете відкликати свою заяву.

Юристи від самого початку рекомендували громадянам України утримуватися від вирішення питання про те, як легалізувати своє перебування до набрання чинності положень спецзакону. Найважча ситуація була у тих, хто перетнув кордон за внутрішнім паспортом, і у тих, у кого зовсім не було документів. В обох випадках в’їзд відбувався за згодою командира прикордонної служби і був дійсним протягом 15 днів. У першому випадку можна було подати заяву на тимчасове проживання у другому альтернативою було подати заяву про надання статусу біженця.

Нагадаємо, положення про спрощену легалізацію перебування не поширюються на осіб, які мають: посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, статус біженця або додатковий захист.

Відповідно до положень спеціального закону ті українці, які подали заяву про надання статусу біженця або заяви про бажання подати таку заяву, можуть відмовитися від цих заяв. Якщо вони це зроблять, на них поширюватимуться положення спеціального закону. Більше того, уряд шляхом постанови має визначити, коли цей спрощений шлях перестане діяти, і враховуватиме, серед іншого, кількість іноземців, які прибувають на територію Польщі, становище цивільного населення та перспективи припинення бойових дій на території України, а також міркування оборони, державної безпеки та охорони громадської безпеки і порядку.

 

MRiPS: Громадянин України, ти шукаєш роботу? Читай далі

Джерело: https://www.prawo.pl/

Автор: Grażyna J. Leśniak

 Громадяни України, які шукають роботу, можуть скористатися, серед іншого, з Центральної бази даних пропозицій роботи, порталу Green Line та гарячої лінії 19524, доступних їхньою мовою. І багато іншого. Також вони можуть зареєструватися в бюро зайнятості – нагадує Мінсім’ї та соціальної політики. І в ньому представлена найважливіша інформація, попереджаючи про те, що потрібно пам’ятати, щоб не бути обдуреним.
Сьогодні громадяни України мають вільний доступ до польського ринку праці. На практиці це означає, що для роботи їм більше не потрібні ніякі дозволи чи декларації. Єдина формальна вимога повідомити громадянина України про прийняття на роботу покладається на роботодавця. На це у нього є 14 днів.
– Громадяни України, які бажають працювати, можуть скористатися, в тому числі, з Центральної бази даних пропозицій роботи, доступної їх мовою. Але не тільки. В їх розпорядженні також є, наприклад, телефон довіри 19524 та портал Green Line – це таке сучасне віртуальне бюро зайнятості, доступне кожному і в будь-який час. «Вортал державних служб зайнятості» та веб-сайт «Я допомагаю Україні» також працюють українською мовою, – йдеться у прес-релізі Марлени Малонг, міністра сім’ї та соціальної політики.

Підтримка управлінь праці
Без підтримки не залишаться ті, хто з різних причин не може опинитися на ринку праці. Громадяни України можуть зареєструватися в повітовому управлінні праці, завдяки чому зможуть користуватися послугами та інструментами ринку праці. До них належать:
працевлаштування
консультування щодо кар’єри
навчання, також вивчення польської мови.

Що варто пам’ятати, щоб не бути ошуканим?
– Я хотіла би привернути увагу всіх до певних основних правил, пов’язаних із прийняттям на роботу, які допоможуть уникнути неприємностей. Це, перш за все, укладення з роботодавцем письмового трудового договору, в якому вказуються умови як роботи, так і оплати праці. Переконувати людину працювати без трудового договору суперечить польському законодавству. Громадянин України, не погоджуйся на це! – закликає міністр Малонг.

Пам’ятайте!
Не погоджуйтеся працювати без підписання письмового договору. Без підписаного договору ви працюєте нелегально, і вас позбавляють прав, які виникають з законного працевлаштування на роботу.
Перш ніж підписати трудовий договір, ознайомтеся з умовами, що містяться в ньому, або попросіть когось пояснити та допомогти вам зрозуміти його положення.
Якщо роботодавець ставиться до вас неналежним чином, наприклад, якщо роботодавець застосував до вас фізичний або психічний примус, обов’язково повідомте про це до Державну інспекцію праці.
Державна інспекція праці надає безкоштовні юридичні консультації щодо положень, що регулюють законність найму та права працівників. Інформація також доступна українською та російською мовами. Більше інформації можна знайти за адресою.
Якщо ви стали жертвою будь-якого іншого злочину – негайно звертайтеся до поліції.

Сенат ухвалив без внесення поправок зміни до спеціального закону про допомогу громадянам України

Джерело: https://www.prawo.pl/

Автор: Роберт Горбачевський

Уточнення багатьох процедур надання допомоги біженцям від війни включено у зміну до спеціального закону про допомогу громадянам України, яку Сенат ухвалив без поправок. Цей акт також передбачає врегулювання питання надання дозволу на перебування з гуманітарних міркувань, медичної та психологічної допомоги біженцям, а також надання повноважень лікарям і стоматологам. Тепер закон направлено на підпис президенту.

Сенат одноголосно ухвалив у вівторок, 12 квітня цього року без поправок внесення змін до закону про допомогу громадянам України, які між іншим мають вдосконалити реєстрацію українських біженців у системі PESEL. Тепер закон зі змінами потрапить на стіл президента Анджея Дуди.

Автором прийнятого 8 квітня цього року Сеймом  закону про внесення змін до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави було Міністерство Внутрішніх Справ та Адміністрації. У середу, 6 квітня, у Сеймі відбулося його перше читання, а в п’ятницю, 8 квітня, закон було ухвалено. За нову редакцію закону проголосували 434 депутати, 10 були проти, один утримався.

Сейм погодився на декілька з кількох десятків поправок, які були запропоновані під час другого читання. Серед них були поправки ПіС та лівих, у тому числі поправка, згідно з якою від імені, зокрема, хворого чи інваліда заяву про присвоєння номера PESEL подає один із батьків, опікун або куратор. У разі відсутності таких осіб номер PESEL може бути присвоєний від уряду.

Депутати також погодилися змінити положення, щоб органи місцевого самоврядування могли використовувати для допомоги біженцям кошти від плати за отримання дозволів на продаж алкогольних напоїв та фонди, зібрані від продажу алкоголю в дрібних упаковках у рамках так званого податку на цукор.

Також було прийнято поправку, згідно з якою одиниця органу місцевого самоврядування, об’єднання органів місцевого самоврядування або метрополітальне об’єднання можуть збирати пожертви в грошовій або натуральній формі на допомогу громадянам України або місцевим чи регіональним громадам в Україні. Положення про принципи проведення публічних зборів не поширюються на стягнення цих пожертв.

– Йдеться, насамперед, про роз’яснення багатьох процедур надання допомоги українським біженцям від війни, – сказав у Сеймі Павел Шефернакер, заступник міністра Внутрішніх Справ та Адміністрації, Уповноважений уряду у справах військових біженців з України. Він наголосив, що хоча автором змін є Міністерство Внутрішніх Справ та Адміністрації, проект містить положення, подані різними підрозділами.

Дозвіл на перебування з гуманітарних міркувань

Актом пропонується доповнити каталог посвідок на проживання посвідкою на проживання з гуманітарних міркувань, володіння якою виключає можливість визнання перебування законним. Згода на перебування з гуманітарних міркувань є посвідкою на проживання безстроково. Громадянин України з таким видом на проживання має підстави для законного перебування на території Польщі. Зазначення цієї назви в каталозі посвідок на проживання відповідає прийнятій концепції незастосування рішень щодо визнання перебування легальним, передбачених цим законом, стосовно тих громадян України, які вже мають право на  перебування в Польщі за іншими видами на проживання.

Психолог з України зможе надавати послуги своїм співвітчизникам

Закон дозволяє надавати медичні послуги у сфері психіатричної допомоги та лікування від залежностей біженцям громадянами України, які мають підтвердження працевлаштування на посаді психолога, клінічного психолога чи психотерапевта або підтвердження здобуття вищої освіти за спеціальністю психологія чи клінічна психологія. Перевірка документів, що підтверджують відповідний професійний досвід персоналу, буде завданням керівника медичної установи. Завдяки цьому громадяни України зможуть надавати психологічні послуги своїм співвітчизникам, які не володіють польською мовою.

Медичне обслуговування та кваліфікація лікарів та стоматологів

Поправка уточнює положення щодо права на медичну допомогу громадянам України, яким надано номер PESEL. Він також дає можливість врегулювати медичні послуги, надані всім особам, які легально в’їхали на територію Республіки Польща в період з 24 лютого 2022 року по 12 березня 2022 року у зв’язку з бойовими діями, що ведуться на території України.

Закон дає можливість лікарям і стоматологам з поза меж Європейського Союзу, які хочуть надавати медичну допомогу громадянам України, які перебувають в Польщі, отримати тимчасове право займатися своєю професійною діяльністю.

– До цього часу в правилах щодо COVID-19 вказувалося, що лікарі з України можуть працювати в Польщі для боротьби з коронавірусом. У цих правилах ми розширюємо ці рішення, щоб вони також могли працювати для біженців від війни з України, – каже Павел Шефернакер.

Законом також запроваджено обов’язок сповіщати міністра охорони здоров’я, у якому лікувальному закладі та на який термін  прийнято на роботу лікаря, стоматолога, медичну сестру чи акушерку, протягом 7 днів з дня початку надання медичних послуг у даному закладі.

Зміна також дозволить видавати з лікарняних аптек лікарські засоби, які використовуються в програмах охорони здоров’я, програмах політики охорони здоров’я або для примусового лікування пацієнтів, які проходять фармакотерапію вдома. Ця зміна продиктована необхідністю забезпечити лікування біженцям з України від туберкульозу та ВІЛ/СНІДу за допомогою лікарських засобів, не допущених до ринку на території Республіки Польща, які були імпортовані за механізмами допомоги.

Адміністрація підтримуватиме місцеву владу у присвоєнні номерів PESEL

Законом передбачено, що через велику кількість громадян України, які мають право на отримання номеру PESEL, та відсутність достатньої кількості працівників місцевого самоврядування, здатних виконувати це завдання, можна буде винятково уповноважити осіб, які не працюють в громадській (міській) адміністрації  для здійснення діяльності щодо надання PESEL громадянам України.

– Співробітники державної адміністрації можуть бути делеговані для обслуговування цих пунктів, але вони не мають повноважень щодо введення даних PESEL, і цей акт це змінить, – пояснив Павел Шефернакер.

Нові положення також дозволять направляти працівників, зайнятих у державному секторі, щоб вони могли підтримати установи, які в нинішній ситуації обтяжені виконанням завдань з надання допомоги українським біженцям. Переведення здійснюється за згодою працівника, а умови переведення визначаються угодою роботодавців. Крім того, було запропоновано положення, яке дає підстави для роботодавців у державному секторі звільняти працівників від обов’язку виконувати роботу, коли їх направляють на підтримку іншого підрозділу в рамках волонтаріату.

Уточнені правила надання PESEL

Закон передбачає виключення громадян Польщі з групи осіб, на які можуть поширюватися положення спеціального закону, оскільки чинні правила вимагають, щоб громадяни Польщі також отримували статус UKR у реєстрі PESEL та отримували від них біометричні дані – у ситуації, коли громадянин Польщі є подружжям громадянина України та прибув на територію Республіки Польща з території України у зв’язку з бойовими діями.

Будуть уточнені правила надання статусу особи, яка користується положеннями Закону про допомогу громадянам України. Також буде вказано, коли неповнолітній повинен бути присутнім при поданні заяви на PESEL.

Зміни до реєстру громадян України

Закон передбачає розширення каталогу даних, які зберігаються в реєстрі громадян України, які прибули на територію Республіки Польща після 24 лютого. Реєстр, який веде Головнокомандувач Прикордонної служби, буде заповнюватись даними, які зберігаються в реєстрі, який веде міністр, відповідальний за справи комп’ютеризації. Поправка спрямована на усунення розбіжностей між даними, які зберігаються в реєстрі, який веде Головнокомандувач прикордонної служби, і даними, які зберігаються в реєстрі, який провадить міністр, відповідальний за справи комп’ютеризації.

Національний фонд здоров’я отримає доступ до реєстру громадян України, яким присвоєно номер PESEL, для підтвердження права на медичну допомогу та розрахування витрат на цю допомогу.

Уряду легше буде найняти громадянина України на посади, які стосуються супроводу та обслуговування

Джерело: https://www.prawo.pl/
Автор: Роберт Горбачевський

Громадяни України, які легально перебувають у Польщі, зможуть працювати в структурах місцевого самоврядування та в структурах державного управління без необхідності знання польської мови, підтвердженого конкретним документом. Така  зміна передбачена прийнятим Сеймом доповненням до спеціального закону про допомогу громадянам України.

Ухвалена Сеймом зміна до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави також містить положення (ст. 23а), які мають на меті уможливити працевлаштування громадян України в структурах органів місцевого самоврядування та в структурах державного управління, без необхідності надання конкретних документів, які підтверджують знання  польської мови.

В органах місцевого самоврядування, зазначених у ст. 2 Закону від 21 листопада 2008 року про працівників місцевого самоврядування, громадяни України зможуть працевлаштуватися на  посади, які стосуються супроводу та обслуговування.

У свою чергу, в структурах державного управління громадяни України зможуть працевлаштуватися – як у складі корпусу державної  служби, так і за його межами – на посади, де виконувана робота не передбачає прямої чи опосередкованої участі у виконанні  повноважень публічної влади і функцій щодо захисту загальних інтересів держави. Важливо зазначити, що положення Закону про державну службу від 21 листопада 2008 р. поширюються на працівників, зайнятих у структурах державного управління у складі Корпусу державної служби, а на працівників, зайнятих поза межами корпусу державної служби, – положення ст. Закон від 16 вересня 1982 р. про працівників державних установ.
На даний момент законопроект передано до Сенату.

Безкоштовний інтенсивний денний курс польської мови

Źródło: https://www.sggw.edu.pl/

Варшавський університет природничих наук (SGGW) запрошує студентів з України на інтенсивний денний курс польської мови.

Щоб зареєструватися, заповніть РЕЄСТРАЦІЙНУ ФОРМУ до 30 березня 2022 року.

Дати курсу: 4.04 – 24.06.

Учасники: громадяни України, які прибули до Польщі не раніше 24 лютого 2022 року та були студентами університету, що діє в Україні 24 лютого 2022 року. письмова декларація.

Місце: Кампус Варшавського університету природничих наук (SGGW), Центр іноземних мов, вул. Ciszewskiego 10, Варшава.

Детальну інформацію про дати занять можна знайти на сайті Варшавського університету природничих наук.